Синдром сухого ока

Синдром сухого ока виникає з однієї чи кількох причин. Як правило, або слізна рідина виробляється в недостатньому обсязі, або випаровується вона швидше, ніж потрібно. Чому це відбувається?

Вік, гормональні зміни, побічні ефекти прийому лікарських препаратів, різні захворювання можуть бути причиною недостатнього виробництва слізної рідини.

Розвиток синдрому сухого ока можливий за наявності спадкових факторів. Тому в деяких людей відзначається схильність до цього захворювання.

Надмірно швидке випаровування може бути пов’язане з роботою кондиціонера, із запиленістю та сухістю повітря в приміщенні. При тривалій роботі за комп’ютером, невідривному перегляді кінофільму або грі на смартфоні випаровування слізної рідини відбувається швидше, тому що око рідше моргає. З подібною проблемою періодично стикаються пацієнти, які обрали контактний метод корекції.

Сухість очей найчастіше супроводжується такими симптомами:

• відчуття піску чи стороннього тіла;
• сухість та печіння;
• швидка стомлюваність очей, особливо при читанні, роботі за комп’ютером або іншої тривалої діяльності, що супроводжується зоровим навантаженням
• почервоніння та подразнення очей;
• поява розмитості та двоїння;
• підвищена чутливість до світла;
• сльозотеча.

Симптоми синдрому сухого ока можуть відрізнятися залежно від тяжкості захворювання, виявлятися постійно чи тимчасово. Встановити причину допоможе візит до офтальмолога.

Офтальмолог проводить дослідження з метою визначити, чи є стан пацієнта тимчасовим, чи він має синдром сухого ока. Для цього проводиться:

• огляд очей, оцінюється стан склери, рогівки, кон’юнктиви та слізних проток;
• вимірювання об’єму слізної рідини та її складу;
• оцінка якості слізної плівки та її розривів на поверхні ока за допомогою спеціальних барвників;
• аналіз сльози на наявність запалення та інфекції, тест на виявлення антитіл до хвороби Шегрена;
• дослідження на наявність симптомів сухості та печіння очей, розмитості зору, підвищеної чутливості до світла та інші.

Після проведеного діагностичного обстеження лікар визначає причини захворювання та призначає відповідне лікування.

Лікування синдрому сухого ока залежить від причини захворювання і може включати такі методи:

1. Заміщення слізної рідини. Для цього пацієнту рекомендують спеціальні краплі очей «штучна сльоза», які знімають відчуття сухості, сприяють зниженню втоми очей.
2. Рекомендуються застосовувати на ніч мазі та гелі, необхідні для відновлення пошкоджених протягом дня клітин. Вони сприяють необхідному зволоженню очей.
3. Зміна режиму роботи дозволить зменшити симптоми синдрому сухого ока. Для цього потрібно робити регулярні перерви у роботі, збільшувати вологість повітря у приміщенні, встановлювати спеціальні захисні екрани на монітор.
4. Виявлення супутніх захворювань, які спричиняють синдром сухого ока, потребує їх лікування. І як наслідок симптоми сухості помітно зменшуватимуться.
5. Процедури та хірургічні втручання. У деяких випадках застосовують процедуру зондування слізних каналів, а при необхідності усувають проблему зі слізними протоками оперативним шляхом.

Призначені офтальмологом процедури під час лікування синдрому сухого ока проводяться під наглядом самого лікаря.