Макулодистрофія

Макулодистрофія зазвичай проявляється після 50-60 років і найчастіше зустрічається у жінок. Причиною стають спадкові фактори та вікові зміни.

Крім цього, до хвороби можуть призвести куріння, ожиріння, високий кров’яний тиск, збільшений рівень холестерину, а також інфекції, травми, офтальмологічні захворювання. Макулодистрофія стає наслідком цукрового діабету, а в деяких випадках тривалого впливу на очі сонячного світла.

Макулодистрофія супроводжується:

• спотворенням центрального зору;
• розмиттям та втратою кольору;
• появою темних плям у центрі зору;
• зниженням чутливості очей до яскравого світла;
• погіршенням зору під час читання та вчинення інших повсякденних дій.

Діагноз «макулодистрофія» ставиться на підставі повного офтальмологічного обстеження, яке включає:

• огляд ока та очного дна офтальмологом;
• оцінку стану макули;
• визначення гостроти зору.

У ході досліджень офтальмолог використовує різні прилади та методи, включаючи офтальмоскоп та оптичний когерентний томограф.

Отримати детальне зображення макули та сітківки дозволяє томографія. За потреби виконується і контрастне дослідження кровоносних судин – ангіографія.

Лікування макулодистрофії полягає у уповільненні прогресування захворювання та збереженні зору. Для цього застосовуються різні методики, включаючи лазерну, ін’єкційну та хірургічну терапію. Одним із ефективних засобів вважається введення анти-VEGF препарату «Айлія». Це дозволяє зменшити запальний процес.

Лазерна коагуляція застосовується для пропалювання судин сітківки, що дозволяє зняти макулярний набряк, уповільнити або призупинити прогрес хвороби.

Методи вітреоретинальної хірургії дозволяють видалити склоподібне тіло, яке вже не здатне пропускати потік світла до макули. Ефективність застосування різних методів лікування залежить від ступеня та типу захворювання, віку пацієнта, наявності супутніх хвороб. При наявній частковій втраті зору повністю відновити його іноді неможливо.