Дистрофія сітківки

Дистрофія сітківки передається у спадок (або має генетичну схильність) або набувається протягом життя. Наявність в анамнезі пацієнта таких захворювань, як гіпертонія, атеросклероз, цукровий діабет, короткозорість можуть спровокувати дистрофію.

У той же час, пристрасть до алкоголю та куріння, нездорове харчування без вітамінів та мінералів, погана екологічна обстановка, травми чи операції очей стають тими факторами, які можуть призвести до ураження фоторецепторів.

На ранніх етапах дистрофія сітківки протікає безсимптомно. За відсутності своєчасного лікування втрачається якість зору на дальній та близькій відстані. Пацієнти скаржаться на:

• втрату чіткості у розглянутих предметів та контурних ліній;
• зниження гостроти зору;
• погіршення яскравості кольорів та контрастності;

Згодом до описаних вище симптомів додається поява каламутних плям, які пізніше стають темними. Через це пацієнт не може вже бачити навколишні предмети та розрізняти обличчя людей.

Виявити дистрофію сітківки можна у межах повної діагностики. Офтальмологічне обстеження передбачає:

• УЗД ока
• Огляд очного дна
• Визначення гостроти зору
• Вимірювання ВОТ
• Дослідження полів зору
• Комп’ютерну томографію

Дистрофія сітківки включає комплекс хвороб, що відрізняються між собою причинами появи та локалізацією запального процесу. Для лікування застосовуються різні методи, зокрема, терапевтичні, медикаментозні, лазерні.

Прийом лікарських препаратів, спрямованих на зміцнення та розширення стінок судин, покращення кровообігу, можливий лише на ранніх етапах захворювання. Обов’язково пацієнту виписують вітаміни та мінерали, а також рекомендують проходження фізіотерапевтичних процедур.

Одним із видів медикаментозного лікування є інтравітреальне введення анті-VEGF препарату у склоподібне тіло. Це дозволяє транспортувати максимальну кількість ліків безпосередньо до сітківки. Досягти такого ефекту, наприклад, очними краплями, не можна.

Дистрофія за відсутності належного лікування може призвести і до відшарування сітківки. До групи ризику входять, перш за все, пацієнти з міопією середнього та високого ступеня. Для запобігання цьому застосовується периферична профілактика лазерними коагулянтами (ППЛК), яка виконується під місцевим наркозом.